Дезинформационные игрища Кремля с использованием Белорусии

Россия продолжает свои глупые дезинформационные игрища, направленные на формирование нарратива об «украинской угрозе».

Очередной фейк был придуман Кремлем с целью оправдания наращивания  российской военной техники возле украинской границы, а также на территории Белоруссии.

Например, 4 декабря белорусские власти заявили, что во время проводимой Украиной специальной пограничной операцией «Полісся», украинский вертолет Ми-8 якобы залетел на территорию Белоруссии, нарушив государственную границу страны.

Украинская сторона заявление Белоруссии опровергла. В Госпогранслужбе подтвердили, что при учениях используется авиация, но нарушений воздушного пространства не было.

Это не первый и не последний фейковый вброс придуманный Кремлём.

Во-первых, это оправдание Кремлёвской агрессии по отношению к другим странам.

Во-вторых, это оправдание перед своими налогоплательщиками и остальными нищими россиянами куда уходят деньги из государственной казны, на нас мол все наступаю, хотят захватить «великую рассею»…

В третьих, придумывая все новые и новые подобные истории, Москва пытается скрыть свою откровенную беспомощность перед ситуацией в России, которая в XXI веке «скотилась» в темноту средних веков и никак не может понять ответ на вопрос «Что делать?». И не хочет признавать очевидный ответ на вопрос «Кто виноват»? Поэтому и пытаются современные власти Кремля защитить себя ложью, потому что кроме откровенной лжи и фейков защитить себя уже ничем не может.

Но на долго ли хватит лжи и откровенных фейков?

Бруд. Кров. ФСБ.

20 грудня 1917 році, Рада народних комісарів РРФСР видала Декрет про утворення Всеросійської надзвичайної комісії (ВНК) у боротьбі з контрреволюцією та саботажем при РНК РРФСР. Ініціатором створення ВНК був В. І. Ленін. Першим головою ВНК став Ф. Е. Дзержинський. Революції потрібен був кривавий каральний меч, яким би «нова» влада могла безжально знищувати «ворогів революції». І таким «мечем» стала ВНК.З тих пір пройшло вже 104 роки. Та революція давно закінчилася. Померли старі вожді, народжувалися та помирали нові, змінювалися ідеї та ідеології, змінювалася влада. Багато разів «каральний меч» змінював свою назву: ВНК, ГПУ, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, МВС, КДБ, МСБ, АФБ, МБ, ФСК, ФСБ. Незмінним за своєю звірячою суттю залишився лише сам «кривавий інструмент» кремлівської влади. Інструмент, який врешті решт сам практично став владою сучасної Росії.За останнє десятиліття «центр влади» путінської Росії остаточно перемістився на Луб’янку. А коли до влади приходять ті, хто за своїми службовими обов’язками повинен «шукати ворогів держави», кількість цих ворогів починає стрімко зростати. Бо без «ворогів», не має значення – справжніх чи уявних, зникає сама спроможність та необхідність такої «влади». Тільки постійно звітуючи про чергові «розкриття» та «закриття» така влада має шанс залишатися «на плаву».Сучасна Федеральна служба безпеки Росії – організатор терористичних актів, викрадень, замахів на вбивство та вбивств як у самій Росії, так і на території інших країн. За кількістю кривавих злочинів сучасна ФСБ ніби намагається перевершити своїх «попередників за назвою» минулих років.Практично не викликає сумнівів причетність спецслужби до гучних вбивств депутата Держдуми Сергія Юшенкова, журналістів Юрія Щекочихіна, Пола Хлєбнікова, Ганна Політковської, Анастасії Бабурової, Наталії Естемірової, екс-агента ФСБ Олександра Литвиненка, адвоката Станіслава Маркелова, бухгалтера Сергія Магнітського, журналіста із Нальчика Тимура Куашева, дагестанського активіста Руслана Магомедрагімова, політика Микити Ісаєва, опозиціонера Бориса Нємцова, чеченського емігранта – опонента Кремля Зелімхана Хангошвілі. Це далеко не повний перелік злочинів, які кремлівська влада вчинила руками «вбивць у погонах».Кремль протягом останніх років створив собі репутацію влади, яка руками власних силовиків готова вбивати неугодних путінській владі людей будь де, будь коли і за будь-якої, навіть надуманої, причини. З кожним роком злочини спецслужб стають дедалі зухвалішими та все частіше правда про виконавців та замовників таких злочинів стає надбанням суспільства. Російський опозиційний політик Олексій Навальний був отруєний бойовою речовиною з групи «Новачок» спеціальною групою співробітників ФСБ, які стежили за ним кілька років. Невдала спроба отруєння Олексія Навального та цинічно-зухвала поведінка Кремля у невдалих примітивних спробах відвести підозру від ФСБ розставила усі крапки у питанні про причетність спецслужбовців до кривавого путінського терору.Під прицілом «кривавої гебні» опиняються не лише окремі «непокірні Кремлю» люди, а й цілі суверенні країни. Достеменно відомо про участь працівників та виконавців від ФСБ у подіях на Майдані взимку 2013-2014 років. 20 лютого 2019 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що слідством встановлена присутність співробітників ФСБ Росії у Києві під час подій Євромайдану, зокрема, з 13 до 15 грудня 2013 року на території України знаходилися 27 працівників ФСБ, а з 20 по 21 лютого — сім осіб, у тому числі помічник президента Росії Владислав Сурков, який особисто керував діями снайперів ФСБ, що відкривали вогонь як по мітингувальникам, так і по правоохоронцям. Голова СБУ часів Януковича Олександр Якименко забезпечував умови для роботи, харчування та проживання співробітників ФСБ у січні та лютому 2014 року.Анексія українського півострова Крим російськими загарбниками керувалася із Москви високопосадовцями Кремля та ФСБ. Офіцери служби безпеки Росії приймали активну участь в організації заколоту на українському Донбасі. Для «внутрішньої» спецслужби Путіна немає кордонів. Вона готова виконувати вказівки божевільного диктатора у будь-якій країні. Девіз співробітників ФСБ – «Держава, законність та честь» перетворився на порожню агітаційну брехню. Спецслужба падаючої у прірву держави давно вже діє по-за законом та втратила честь.Не слід забувати і про економічну складову злочинних дій ФСБ. Владі вигідно «записувати у вороги» всіх, у кого можна відібрати гроші. Так чинила інквізиція: інквізитори мали право на майно відьми, і відьом одразу стало дуже багато. Комерційна складова роботи «карального меча» – це не «творче надбання» ФСБ. Вона була присутня у роботі з часів ВНК. У розкритих архівах дедалі більше документів про те, як «кати у погонах» у розстріляних видирали золоті зуби, знімали з них одяг, займалися мародерством. У реаліях сучасності, велика частка справ, заведених ФСБ – не політична. Карина Цуркан, Михайло Абизов, брати Магомедови — це все не про політику, а про перерозподіл коштів та активів. На всіх рівнях – від простого оперативника до керівника служби. Колишній «міністр оборони» невизнаної «ДНР», офіцер запасу ФСБ Росії Ігор Стрєлков відкрито заявив, що Росія наживається на окупованому Донбасі.«Багато зроблено великих статків, зокрема генералами мого колишнього відомства (ФСБ). Я знаю прізвища особисто», – сказав Стрєлков. Фактично він уперше визнав участь найвищого керівництва внутрішньої спецслужби Росії в окупації української території, а також її розграбуванні.Влада Кремля вже навіть не намагається прикривати свої злочинні наміри. Незважаючи на міжнародний осуд та внутрішній спротив Путін продовжує свою агресивну імперську політику, яка враховує лише його хворобливі бажання та ілюзії. Кремль спричиняє зло навколишньому світу. У тому числі –руками ФСБ. Як кажуть: «Меч не винний у вбивствах. Винні руки, що його тримають». Та все ж таки чи не пора співробітникам ФСБ замислитися над тим, куди вже привели і продовжують вести «спецслужбу» руки Путіна. Адже у них повинні були б бути «холодний розум, чисті руки та гаряче серце». 

Сьогодні, 20 грудня, представники громадської організації «АРДІС» провели акцію під Посольством Російської Федерації в Україні з метою спротиву активному використанню співробітників ФСБ РФ в агресії проти України. Маємо надію, що ця акція зможе хоча б трохи остудити «гарячі голови» з Луб’янки та все ж таки змусить їх згадати про законність та честь… 

Джерело: https://censor.net/ru/b3306375

Порошенку оголошено підозру про державну зраду та сприяння тероризму

Порошенку виписали підозру у держзраді

За матеріалами Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань п’ятому Президенту і чинному народному депутату Петру Порошенку оголошено підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 111 «Державна зрада» та ч. 1 ст. 258-3 «Сприяння діяльності терористичних організацій» Кримінального кодексу України.

Слідство вважає, що під час виконання повноважень Президента високопосадовець поставив Україну в енергетичну залежність від РФ та підконтрольних їй ватажків псевдореспублік.

В основу підозри лягли покази свідків, висновки судових експертиз, аудіофайли, документи, на яких зафіксована інформація періоду 2014-2015 років та інші докази.

У своїй сукупності вони свідчать, що Петро Порошенко, перебуваючи в той час на посаді Президента України, використав надані йому повноваження та інструменти впливу, щоб контракти з ПАР були розірвані. А потім на вимогу представників РФ організував підписання від імені України контрактів на постачання вугілля з непідконтрольних територій, а незаконні схеми для постачання вугілля з тимчасово окупованих територій на державні підприємства України були організовані за сприяння народного депутата Віктора Медведчука під впливом РФ.

За версією слідства, такі дії були допомогою РФ і терористичним організаціям, так званим Л/ДНР, у підривній діяльності проти України. А відтак є однією з форм державної зради.

Джерело.

На боці ворога працює 5 тисяч професійних блогерів

В «Укрінформі» відбувся круглий стіл на тему: «Останні тенденції гібридної агресії РФ проти України: вектори дезінформації на фоні воєнної загрози». У режимі дискусії тут обговорювали наміри Кремля створити передумови для масштабної ескалації конфлікту й посилення воєнної загрози засобами поширення багатовекторної дезінформації, аби розпалити протестні настрої. Експерти розглянули основні маніпулятивні наративи Кремля, здатні провокувати паніку в суспільстві, його радикалізувати в межах масштабної гібридної спецоперації РФ проти України. Обговорили і поточні інформаційні загрози, що відволікають увагу спільноти від нарощування військової присутності РФ уздовж кордонів України, методи фактчекінгу.

Кремль прагне зменшити нашу здатність опиратися

Власне, Ігор Соловей – керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки − наголосив, що Росія підвищила рівень дезінформаційної потуги. Це свідчить про прагнення Кремля зменшити нашу здатність опиратися. І наша стійкість та безпека залежить від готовності до дієвого спротиву на рівні держави та суспільства.

Інший експерт із інформаційної безпеки Дмитро Золотухін переконаний: поточна концепція боротьби з дезіформацією себе не виправдала, оскільки у світі не існує законодавчих актів, які визначають понять «фейк» і «дезінформація». Лише недавно ухвалене дебютне французьке профільне законодавство, проте судової практики тут ще не існує.

− Сама концепція намагання протидіяти дезінформації як певному феномену не виправдовує себе в довгостроковій перспективі, − констатує Дмитро Золотухін. – Бо, зрештою, ми повсякчас повертаємося до питання цивілізаційного вибору людей на певній території. В Україні цей вибір для більшості – інтеграція у Західний світ. І щоб реалізувати цю волю більшості, потрібні ефективні інструменти державної пропаганди, яка має забезпечити просування ідей більшості в демократичний спосіб. Це і є інструментами донесення нашого контенту до російської аудиторії, її цільових груп на кшталт солдатських матерів, військових тощо.

Мета нинішнього загострення – тиск на колективний Захід

Керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк зосередився на окремих заходах спеціального впливу, які відбуваються в Україні. І тут є дві найбільші проблеми. Перша – продовження РФ гри в ескалацію-деескалацію в контексті підвищення ставок у можливій російській військовій агресії. Весняне загострення цього року, інспіроване і забезпечене Кремлем, досягло деяких запланованих результатів. Власне, відбулася зустріч Путіна із Байденом, досягнуто певних дипломатичних домовленостей, частина з яких має непублічний характер. Мета нинішнього загострення – тиск на колективний Захід, зокрема на Білий дім. Одна з цілей – повноцінний запуск «Північного потоку» не тільки як газогону, а й інструменту впливу на низку європейських держав, серед яких і Україна. Інша проблема – прийняття Україною у своє лоно Донбасу на умовах, прийнятних РФ.

Звісно, Кремль всіляко намагається роздмухати внутрішньоукраїнську політичну кризу, підігріваючи «війну всіх проти всіх», і через конституційні зміни значно послабити інститут Президента України. Росія блефує, коли штучно створює враження, що збирається застосовувати військову силу як інструмент впливу на нас.

І ця ситуація відкриває можливості перед Києвом, зокрема у нарощуванні військово-технічної допомоги. Ми чуємо такі непоодинокі сигнали на кшталт недавньої заяви Сенату США. Пан Данилюк певен, що тамтешні структури ОПК, як і в Канаді та Великій Британії, готові розглядати нові ринки підтримки галузі, зокрема й український. Головне, аби наші еліти могли знаходити широкий суспільно-політичний компроміс, що вберігатиме росіян від спокуси таки наважитися на воєнний сценарій.

Російська пропаганда активно дегуманізує українців

Євген Магда − директор Інституту світової політики, влучно зауважив, що Росія нині вистрибує зі штанів, щоби довести власну значущість. Медійно РФ тут використовує не лише «ручні» ЗМІ на кшталт «Рашатудей», а й анонімні телеграм-канали. Так само російська пропаганда активно займається дегуманізацією українців. У квітні був черговий спалах такої кампанії – експлуатували тему вбитої в ОРДЛО начебто з українського безпілотника дитини, хоча вона загинула внаслідок вибуху невідомого пристрою на подвір’ї бабусі, що визначила місія СММ. Це відбулося аналогічно сценарію із розіп’ятим хлопчиком у липні 2014-го, негативне значення якого для нас не варто недооцінювати. Фактично це рефрен ще радянської пропаганди під загальним закликом «Убей немца!».

Ще один цікавий фактор маємо на окупованих територіях – ексгумація жертв боїв 2014−2015 років, виконувана окупаційними адміністраціями. Що набуває певного інформаційного розголосу. Це тема так званих воєнних злочинів українських силовиків. І недаремне у виступах Путіна згадується Сребрениця як аналогія для певних інформаційних технік і маніпуляцій.

Найостанніший тренд – поєднання пандемії та дезінформації. За неповних два роки ми бачили кілька хвиль фейків переважно російського походження, причому їх поширюють передусім соцмережами, меседжерами. А скоро почнуться вкиди щодо найхолоднішої зими 2022-го, яка буцімто призведе до відключень комунікацій у нас. Російська пропаганда постійно вдосконалюється і не завжди повертаються до штампів минулого.

Інше поле для фейкньюс – ситуація із мігрантами на кордоні Білорусі та держав ЄС. Там іде справжня інформаційна війна із чітким елементом пост-правди. Пропагандисти із таборів мігрантів показують дітей, які плачуть, жінку, що знепритомніла, але не розповідають, що більшість прибульців – молоді й здорові чоловіки. І не вживають слово мігрант, а наголошують, що це біженці. А от Польща і Литва не допускають у 5-кілометрову прикордонну зону медіа, обмежуючись брифінгами посадовців. І от, що людям цікавіше переглянути, – хвилинний сюжет на Ютубі чи монологи чиновників? Відповідь очевидна. Це і для нас сигнал, –переконаний Євген Магда.

– У вівторок відбулась телефонна розмова голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі з начальником Генштабу РФ генералом Валерієм Герасімовим. Подробиці співрозмовники домовилися не розголошувати. Що це означає, на вашу думку? – запитали ми в Євгена Магди.

– Це так само, як і візит директора ЦРУ Вільяма Бернса у Москву, де обговорювали американсько-російські відносини. Мені здається, що  після того, як американці пішли з Афганістану, вони не можуть дозволити собі наступної глобальної поразки. Активізація Росії проти України – теж глобальна поразка. Тому, гадаю, США тут застосовуватимуть різноманітний арсенал. У них є своє розуміння «батога і пряника». Тому такі контакти та розмови будуть й надалі. Росія на тлі таких перемовин публічно комунікуватиме про «здачу України». І нашим відповідним фахівцям та структурам слід робити все можливе, аби показувати, що це зовсім не так.

Цікаві дані навів керівник Центру протидії інформаційної агресії Олександр Курбан: «Наразі розгортається гібридний геополітичний конфлікт, певна частина театру якого розміщена тут, у нас. Саме Україна відчуває весь спектр його інструментарію. І самотужки на рівні інформаційних операцій ми поки ще не можемо протиставити Росії адекватної відповіді. Бо, за нашими підрахунками, з її боку в інформаційному просторі працює до 5 тисяч професійних блогерів, здатних генерувати гігантську кількість контенту, охоплюючи великі авдиторії  − водночас до 125 мільйонів контактів. Тому тут слід щільно співпрацювати із західними партнерами, оскільки їхнє професійне середовище не завжди глибоко розуміється на конкретиці українського порядку денного. Як приклад – недавня Ризька безпекова конференція, де обговорювали і наші проблеми протистояння з РФ, де було важко пояснювати партнерам окремі кейси. Треба більше розповідати про себе назовні зрозумілою світу мовою, нашу специфіку, що допоможе збагнути тонкощі українського процесу».

Фото – Дмитро Юрченко

“Путін нападе”, “Україна замерзне”, “вакцинація – зло”: експерти розповіли про типові “вкиди” РФ

Зараз найгарячіший тренд дезінформації – так звана інфодемія, розповів директор Інституту світової політики.Твердження про те, що Володимир Путін "нападе" є дезінформаційним "вкидом" Росії, поділилися експерти / фото ReutersТвердження про те, що Володимир Путін “нападе” є дезінформаційним “вкидом” Росії, поділилися експерти / фото Reuters

“Розіп’яті хлопчики”, “Україна замерзне”, “вакцинація – зло”, “Путін (президент Росії Володимир Путін – Ред.) нападе” – експерти розповіли про типові дезінформаційні “вкиди” РФ.

Як передає кореспондент УНІАН, на круглому столі “Останні тенденції гібридної агресії РФ проти України: вектори дезінформації на фоні воєнної загрози” експерти розповіли про те, як Росія дезінформаційними вкидами намагається добитися собі поступок на міжнародній арені та послабити Україну.

Зокрема, експерти зазначили, що від початку російської агресії Росія продовжує періодично вкидувати інформаційні фейки в український та міжнародний інформаційний простір. Мова йде як про вже випробувані фейки на кшталт розіп’ятого бійцями ЗСУ хлопчика та щорічної історії про те, що Україна замерзне без російського газу, так і про відносно нові інформаційні атаки пов’язані з антивакцинальною пропагандою.

Як зазначив керівник Центру оборонних реформ Олександр Данилюк, останній рік Росія продовжує гру в ескалацію/деескалацію ситуації на сході України для того, щоби на цьому фоні виторгувати собі поступки на міжнародній арені. По іншому це можна назвати умовно “Путін нападе”.

Читайте такожПонад 20 тисяч фейкових акаунтів: на Херсонщині викрили ботоферму спецслужб РФ (фото)“Є дві найбільші проблеми. Продовження російської гри в ескалацію/деескалацію для підвищення ставок. Весняне загострення цього року інспіроване таким чином Росією досягло проміжних результатів – відбулася зустріч з Байденом (президент США Джо Байден – Ред.) і очевидно мали місце непублічні домовленості між ним та Путіним. Що стосується сьогоднішнього загострення, то його метою є тиск на захід в цілому і на адміністрацію Байдена зокрема, щоби досягти поступок в питанні запуску Північного потоку як інструменту політичного впливу на країни Європи. Інша проблема – це спроби Росії примусити України прийняти Донбас на російських умовах”, – сказав Данилюк.

Також він додав, що генеральною метою Росії є змінити українську Конституцію для послаблення інституту президента в нашій державі.

“Стратегічна мета російських спецслужб перетворити Україну на парламентську республіку поставлена давно, зокрема, чинна на сьогодні Конституція 2004 року є результатом операції росіян під час Помаранчевої революції”, – додав він.

Своєю чергою, директор Інституту світової політики Євген Магда зазначив, що російська пропаганда та дезінформація на військову тематику виросла ще з радянських ідеологічних кліше часів Другої світової війни, яку можна коротко схарактеризувати рядком з радянського вірша “Убей немца” Константина Сімонова. Він зазначив, що Росіє продовжує експлуатувати фейк від 2014 року про розіп’ятого хлопчика, зокрема, вже цього року вони спробували видати смерть дитини на власному подвір’ї від невідомого вибухового пристрою як наслідок обстрілу з української сторони.

“Не варто недооцінювати такі дезінформаційні операції, й насправді це рефрен ще радянської пропаганди – вірш “Убий німця”. Нагадаю, що значна частина громадян України старшого віку ще живе в парадигмі радянсько-німецької війни й подібна пропаганда, коли пояснюють хто ворог, для таких людей дуже дієва”, – сказав Магда.

Також він додав, що найгарячіший на сьогодні тренд дезінформації – це так звана інфодемія, поєднання пандемії з дезінформацією.

“Ми бачимо за неповних два роки, як нову хвилю пандемії, так і нову хвилю фейків пов’язаних з нею. Ці фейки поширюються в основному через месенджери та соцмережі, оскільки з огляду на їх очевидну абсурдність в телебаченні вони не мають шансу бути поширеними. Зокрема фейк про так звані вежі 5G, хоча ніхто не звертає увагу, що у більшості країн Європи таких веж технічно не існує. Також думаю, що в разі пониження температури повітря десь до мінус 10 ми побачимо чергову хвилю публікацій про найхолоднішу зиму, про відключення тепла”, – зазначив експерт.

Також він додав, що для боротьби з цими фейками прямі заборони не працюють, оскільки вони створюють ефект забороненого плоду і стають ще більш привабливими для споживачів цих фейків.

“Я чекаю, коли в умовах воєнної загрози у нас єдиним меседжем виступлять різні керівники військово-політичного керівництва країни, я чекаю, коли нарешті в інформаційному просторі знову з’являться військові, які можуть говорити на підставі бойового досвіду і робити висновки. А по дипломатичних каналах Україна має наголошувати про своє миролюбство і доносити, що не зацікавлена в ескалації ситуації”, – підсумував Магда.

Нагадаємо, Росія у 2014 році пішла на агресію проти України – захопила Крим, а також підтримала бойовиків, які захопили частину Донбасу та створили самопроголошені “ДНР” та “ЛНР”. Крім того, РФ розпочала проти нашої держави інформаційну війну.

Раніше в РНБО повідомили, що в акції антивакцинаторів, яка відбулася в Києві 24 листопада, є “російський слід”.

Нові російські фейки в інформаційній війні

Російські та проросійські ЗМІ, які щотижня отримують «рознарядку» на поширення фейкових наративів, розпочали активну інформаційну кампанію з нібито «агресивної британської присутності» в Україні, заявляючи, що Великобританія намагається спровокувати війну. Це фейкові новини. Великобританія підтримує Україну, її військова присутність у країні не для того, щоб провокувати Росію, а лише для того, щоб провести навчання свого союзника.

Пропагандисти стверджують, що англійські військові відпрацьовують конкретні військові маневри, «вплоть до попытки остановить наступление регулярной российской армии где-то на рубежах Днепра».

У російських інформаційних “зливних бачках” наголошується, що «парни из Лондона и Бирмингема», незважаючи на активність у наданні військової підготовки, «не собираются ложиться под русские танки, защищая «ценности Майдана» и независимость Украины». Проте заявляють про відпрацювання завдання – перехід під командування англійського комбата бригад ЗСУ.

Небезпека подібних інформаційних операцій полягає в тому, що російські пропагандисти говорять про можливість розгортання «карабахсько-хорватського сценарію», про який нібито так довго мріяли українські радикали, наголошуючи, що саме британці підштовхують Київ до військової операції на Донбасі.

Таким чином, поширення подібних фейків та маніпуляцій російськими “зливними бачками” та державними ЗМІ, підконтрольними спецслужбам РФ, свідчить про бажання не лише підірвати імідж Великої Британії та українсько-британського партнерства, а й виправдати своє можливе військове втручання нібито для забезпечення безпеки «соотечественников».

Ринок NFT сягнув $22 мільярдів. Що варто знати

 
Люди вкладають десятки тисяч і навіть мільйони доларів, щоб отримати ексклюзивне право на володіння віртуальним зображенням. Ринок NFT-токенів – сертифікатів, що підтверджують право власності на цифровий продукт, – зростає з небаченою швидкістю. Про сфери застосування технології та можливі загрози розповідає Korrespondent.net.
 

Як на дріжджах

 
За підсумками 2020 року унікальних незамінних токенів було продано на 100 мільйонів доларів. А у 2021 році ця цифра зросла у 220 разів, досягнувши 22 мільярдів доларів. Ринкова вартість ста найбільших колись випущених NFT склала 16,7 мільярда доларів, за даними компанії DappRadar.
 
За допомогою NFT-токенів передають право власності на унікальний цифровий предмет – чи це твір віртуального мистецтва художника, твіт чи одяг для персонажа у метавсесвіті. Право власності реєструється у цифровій книзі – блокчейні. Незамінний токен не можна непомітно підмінити або розділити.

Зі зростанням ринку захоплення цифровими колекціями – такими, як Яхт-клуб Bored Ape (колекція NFT-токенів з 10 тисяч малюнків мавп) та аватари Матриці, – перетворило віртуальні зображення на великі інвестиційні активи, пише The Guardian.

Колекція NFT Яхт-клуб Bored Ape/скриншот

 

Хто більше

Найдорожчим токеном, проданим цього року, став цифровий колаж американського художника Майка Вінкельмана, відомого як Beeple. 11 березня на аукціоні Christie’s роботу під назвою Перші 5000 днів було продано за 69,3 мільйона доларів.
 
Твір був виставлений у вигляді файлу JPG – це колаж із усіх зображень, які художник щодня публікував в інтернеті протягом п’яти тисяч днів, починаючи з 2007 року. Робота стала однією з найдорожчих витворів мистецтва, будь-коли проданих живим художником.
The First 5000 Days / Getty Images
 

Ще один арт-об’єкт цього ж художника, Human One, було продано за 29 мільйонів доларів.

Серед інших багатомільйонних NFT – Bored Ape Yacht Club, колекція з 10 тисяч токенів, представлених у вигляді мультяшних приматів, які використовуються як фотографії профілю на акаунтах соціальних мереж їх власників. Ця колекція зібрала вже 26,2 мільйона доларів. Серед найбільш знаменитих власників BAYC – ведучий ток-шоу Джиммі Феллон та репер Пост Мелоун.

За оцінками DappRadar, ключовим чинником сплеску торгівлі NFT став вихід ринку великих компаній. Так, Coca-Cola зібрала понад 575 тисяч доларів від продажу піджака для персонажа у метавсесвіті Decentraland.
 
“Голлівуд, спортивні знаменитості та великі бренди, такі як Coca-Cola, Gucci, Nike та Adidas, зробили свій внесок у цей простір, забезпечивши NFT новий рівень ексклюзивності. Сила тяжіння цих імен справила глибокий вплив на NFT та індустрію блокчейну загалом”, – наголошують експерти.
 

Золота лихоманка

 
Фінансові аналітики та інвестори, які дотримуються традиційних поглядів, попереджають, що вкладати гроші в NFT небезпечно, і закликають не піддаватися “цифровій золотій лихоманці”.
 
Аналітик GlobalData Джордж Монаган вважає, що це ризикові активи, які не регулюються на рівні держав.
 
“У 2021 році активність NFT була шалена. Найближчими роками вона вщухне, і NFT стануть більше схожі на ринок сучасного мистецтва, де консенсус щодо вартості більш стійкий. Тим не менш, пройдуть роки, перш ніж будь-який криптовалютний ринок, не кажучи вже про NFT, стане схожим на звичайний ринок, який можна назвати стабільним. Я б поки не став вкладати свої заощадження на чорний день у якісь мемові NFT”, – говорить експерт.
 

Не тільки картинки

 
Може скластися враження, що NFT створено лише для того, щоб купувати цифрові зображення. Але це не зовсім так – технологія набагато об’ємніша, і незабаром, ймовірно, сфера її застосування помітно розшириться.
 
Кожен NFT існує в єдиному екземплярі, його не можна розділити, обміняти – тому він називається незамінним. На відміну від криптовалют, які є взаємозамінними токенами – обмінявши один на інший, користувач не побачить різниці, – NFT-токен є абсолютно унікальним.
 
У формі NFT можна продати будь-який унікальний цифровий продукт: аудіо, текст, відео, 3D моделі і навіть мем. Так, 16 грудня співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз виставив на аукціон Christie’s NFT-токен свого першого запису на сайті проекту – лот було продано за 750 тисяч доларів.
 
А перший твіт в історії Twitter, що належить засновнику соцмережі Джеку Дорсі, було продано у вигляді NFT за 2,9 мільйона доларів.
 
У липні на аукціоні Sotheby’s у вигляді NFT було продано Код WWW (Source Code for the WWW) – вихідний код програми, написаний Тімом Бернерсом-Лі. Лот пішов за 5,43 мільйона доларів у криптовалюті.
 
У Києві влітку 2021 року американська компанія продала квартиру у вигляді NFT-токену за 36 Ethereum (близько 93 тисячі доларів на момент продажу).
 
Технологію також активно застосовують у сучасних відеоіграх. Високу популярність набули такі ігри, як CryptoKitties та Axie Infinity. У першій гравці самі створюють котиків, схрещують їх і виставляють на продаж рідкісні екземпляри, у другій можна боротися один з одним на спеціальних аренах та заробляти внутрішньоігрову валюту, яку потім обмінюють на інші криптовалюти. За допомогою NFT у таких іграх підтверджується унікальність істот гравця.
CryptoKitties
 
Тим часом такі гіганти, як Sony і Microsoft, обіцяють вже найближчими місяцями представити NFT-ігри нового покоління рівня ААА-блокбастерів – найдорожчих і найскладніших у розробці.
 
NFT-ігри вже стали способом заробітку – особливо актуально це для країн, що розвиваються, адже за день можна заробити до 200 доларів. Криптоігрова платформа Crypto Gaming United, яка об’єднує понад 100 тисяч гравців із 30 країн, працює за принципом uber-економіки. Гравцям не потрібно витрачати гроші на першу купівлю NFT-персонажів – їхня платформа здає в оренду в обмін на частину щоденного доходу.
 
Експерти вважають, що найбільшим драйвером зростання NFT є не продаж цифрових зображень, а ігрова індустрія. Концепція NFT, в основі якої лежить незамінність, ідеально підходить для створення унікальних внутрішньоігрових предметів, персонажів, локацій та іншого контенту.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Джерело: https://ua.korrespondent.net/business/web/4428663-rynok-NFT-siahnuv-22-miliardiv-scho-varto-znaty

Як навчатися айтішнику. Реформа IT-освіти

 
Українська влада спритно взялася за сферу IT: не встиг парламент ухвалити закон про особливі податкові умови для IT-компаній, як Міністерство цифрової трансформації представило план реформи освіти для профільних фахівців. У відомстві обіцяють, що це не лише підвищить якість освіти, а й серед інших заходів сприятиме тому, що частка IT в українському ВВП досягне 10%. Korrespondent.net розповідає подробиці.
 
 
Оновлення на всіх рівнях
 
Дорожню карту розвитку ІТ-освіти в Україні до 2030 року представив у четвер, 16 грудня, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
 
Він нагадав, що сфера IT у нашій країні активно розвивається: у 2021 році експорт зріс на 38%, кількість компаній – на 22%. Кількість фізосіб-підприємців, які працюють в IT, зросла протягом року на 40%. За оцінкою, до 2030 року IT будуть потрібні не менше 500-600 тисяч фахівців. За рік на ринку з’являється 20 тисяч нових спеціалістів, тоді як потреба становить 50 тисяч.
 
“До того ж цього тижня ВРУ загалом ухвалила податковий законопроект про Дія.Cityспеціальний правовий та податковий режим для IT та креативних індустрій. Це ще більше прискорить розвиток сфери”, – написав міністр у соцмережах.
 
“Тому реформа IT-освіти – один із наших пріоритетів зараз. Вона вимагає комплексного оновлення на всіх рівнях. Нам необхідно балансувати системні реформи і швидкі рішення. Вже сьогодні ми починаємо готувати молодь до майбутнього, забезпечуючи їм актуальні знання та вміння”, – сказав Федоров.
 
Мета Міністерства – до 2024 року збільшити частку IT у ВВП України до 10%, або 17 мільярдів гривень.
 
Реформа має 15 напрямів і вестиме до якісних змін: до розвитку неформальної освіти у сфері IT, вищої та професійної вищої освіти, а також загальної середньої освіти.
 
 
Неформальна освіта
 
Для розвитку неформальної освіти буде створено спеціальний фонд, який покриє 50% вартості навчання для світчерів – осіб, які захочуть змінити спеціальність і здобути IT-професію.
 
У рамках реформи буде розроблено механізм, який дозволить визнати неформальне навчання в приватних школах і на спеціальних курсах у формальній системі. Зрештою результати навчання, наприклад, в IT-школі зараховуватимуть до плану навчання студента в університеті чи коледжі.
 
Крім того планують звільнити компанії зі сфери EdTech (освітніх технологій) від сплати ПДВ.
 
 
Університети й коледжі
 
Підвищення конкурентоспроможності й автономності закладів вищої освіти планують досягти, зокрема, за рахунок запровадження публічних KPI їхніх керівників. KPI (Key Performance Indicators) – це ключові показники ефективності, завдяки яким можна відстежити якість роботи посадових осіб. До обов’язкових KPI керівників університетів хочуть включити показники співпраці з бізнесом.
 
В університети і коледжі також планують залучати практиків і іноземних викладачів. А спільно з ІТ-спільнотою будуть підготовлені нові стандарти для сучасних професій галузі, які згодом додадуть до державного класифікатора.
 
Ще один важливий момент – розвиток дуальної освіти, коли студент значну частину свого навчання проводить на робочому місці.
 
Особливу увагу приділятимуть забезпеченню фінансової автономії вишів. Планується провести Національне студентське опитування за формулою фінансування закладів вищої освіти.
 
 
Інформатика по-новому
 
Також зміни стосуватимуться школярів: для них запровадять відеокурс із математики й інформатики. Крім того розвиватимуть мережеву освіту – це дозволить дитині відвідувати певний предмет поза школою в іншому закладі.
 
Учням також буде запропоновано профорієнтацію – онлайн-зустрічі із професіоналами, тестування, різноманітні інформаційні кампанії. Так діти більше дізнаються про реальні сучасні професії та матимуть мотивацію.
 
Усі ці нововведення обговорюють у рамках спільної робочої групи Мінцифри і Міносвіти з експертами, представниками IT-індустрії та навчальних закладів.
 
 
Проблеми сьогодні
 
У дорожній карті перераховані існуючі проблеми освіти, які планують усунути в процесі реформування.
 
Зокрема, для школярів це низька якість освіти в сільській місцевості, недостатня кількість вчителів, які застосовують сучасні підходи і методи викладання STEM-дисциплін (Science, Technology, Engineering, Mathematics – наука, технології, інженерія, математика), а також той факт, що через відсутність програми профорієнтації на вибір професії учнів у 80% випадків вирішальний вплив мають батьки.
 
Для професійної, професійно-технічної, професійної вищої освіти основні проблеми полягають у її низькій якості і престижі.
 
У вищій освіті – це відсутність фінансової автономії, неконкурентність зарплати викладача і кваліфікованого IT-практика, слабкий менеджмент закладів освіти, недостатня кількість “спеціальностей майбутнього” (штучний інтелект, інтернет речей, великі дані, кібербезпека).
 
А головні проблеми неформальної та самоосвіти – надто складна система ліцензування, нерівні податкові умови із закордонними платформами, обмеження у визнанні такої освіти.
 
 
Терміни
 
Згідно з дорожньою картою, визнання результатів неформальної освіти заплановано на перший квартал 2022 року. Також у цей період планують розробити порядок підготовки світчерів і підвищУвати цифрову грамотність педагогів.
 
У планах на перший квартал – внесення до Ради законопроекту про звільнення компаній EdTech від сплати ПДВ та запровадження педагогічної інтернатури.
 
Затвердження професійних стандартів і кваліфікацій в IT-секторі заплановане на третій квартал 2022 року, а також запустять відеокурс із математики. А відеокурс із інформатики має стартувати в четвертому кварталі наступного року. Також до кінця 2022 року планують почати проводити профорієнтаційні кампанії.
 
Найшвидший ефект можна отримати від стимулювання розвитку неформальної освіти, а результат системних змін у школах зможемо побачити через 10 років. Розвиток партнерства держави та IT-сектору в розробці спільних навчальних програм в університетах дозволить студентам здобути знання та навички, які є справді затребуваними на ринку. Зростання кількості кваліфікованих фахівців також сприятиме зростанню ВВП”, – відзначили в Мінцифрі.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Джерело: https://ua.korrespondent.net/business/web/4428400-yak-navchatysia-aitishnyku-reforma-IT-osvity

Нові податки для ІТ-фахівців. Рада ухвалила закон

 
У сучасній світовій економіці ключова роль відводиться сфері технологій та інновацій. Розвинені країни давно докладають зусиль для стимулювання розвитку цифрової економіки. До них вирішила приєднатись і Україна. Новий закон має сприяти створенню конкурентних умов розвитку цифрової економіки в нашій країні, і насамперед йдеться про оподаткування та оформлення трудових відносин із співробітниками IT-компаній. Самі представники галузі, щоправда, не в захваті від такої витівки. Korrespondent.net розповідає подробиці.
 

Конкуренція за таланти

 
Верховна Рада 14 грудня ухвалила у другому читанні та загалом законопроект №5376 від 14 квітня 2021 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». За документ проголосували 285 парламентарів.
 
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що, за даними звіту Information Technology Industry in Ukraine, наша країна займає сьоме місце за якістю та ефективністю фріланс-працівників у діджитал-середовищі та 24-е місце у топ-55 найбільш привабливих країн для аутсорсингу. У топ-100 постачальників послуг з аутсорсингу потрапило 13 українських IT-компаній.
 
За даними платіжного балансу України, експорт IT-послуг у 2020 році зріс за рік більш ніж на 20% або на 853 мільйони доларів, вперше перевищивши 5 мільярдів доларів. “Водночас забезпечення поточних темпів зростання на тлі гострої світової конкуренції за таланти вимагає перегляду існуючих моделей оподаткування, які будуть адаптовані до потреб IT-індустрії”, – зазначають ініціатори законопроекту – кілька десятків народних депутатів.
 
Наразі неконкурентне податкове навантаження витримується IT-індустрією, переважно, за рахунок використання кваліфікованих фахівців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, стверджують автори.
 
При цьому система єдиного податку забезпечила певний розвиток IT-аутсорсингу, але не забезпечила розвиток IT-напрямків, які передбачають використання штатних працівників, таких як створення програмного забезпечення з реєстрацією інтелектуальних прав власності в Україні та напрямок досліджень та розробок.
 
Автори документу наголошують, що складні умови ведення бізнесу для української IT-індустрії, розвитку інноваційного та технологічного бізнесу знижує конкурентоспроможність нашої країни. А закон має допомогти підвищити нашу інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на світовому ринку IT-послуг.
 
Головна мета закону – формування в Україні передової цифрової економіки найближчими роками та зростання частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП країни до 10%.
 

Дія Сіті

 
Документ надає ІТ-індустрії певні податкові стимули. Йдеться про правовий режим Дія Сіті, затверджений законом №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який набув чинності 14 серпня 2021 року. До речі, ухвалення цього закону в Раді супроводжувалося протестами айтішників, які заявили, що нові правила призведуть до стагнації та відтоку з країни висококваліфікованих кадрів.
 
Дія Сіті – це спеціальний правовий режим для IT-індустрії, який, як зазначено на однойменному сайті, дозволить створити в Україні потужний IT-хаб у Центральній та Східній Європі.
 
“У ньому не буде меж для інвестицій, створення робочих місць або розробки новітніх технологій. Українці та підприємці з усього світу зможуть швидко реалізовувати найамбіційніші інноваційні та бізнес-ідеї та ефективно їх впроваджувати”, – сказано в описі проекту. Багато представників галузі, однак, розкритикували створення Дія Сіті. Але про це трохи згодом.
 
Айтішники протестують проти Дія Сіті / НВ
 

Нова схема оподаткування

 
Основне нововведення полягає у впровадженні в механізм оподаткування підприємств ІТ-сфери елементів так званого податку на виведений капітал. Новий підхід передбачає оподаткування не прибутку на загальних підставах, а операцій окремих суб’єктів із встановленням удвічі меншої ставки податку – 9%. При цьому резидент Дія Сіті може сам обирати, чи переходити йому на спеціальний режим оподаткування, чи сплачувати податок на прибуток на загальних підставах (18%).
 
Спеціальний режим оподаткування доходів працівників та гіг-фахівців резидентів Дія Сіті передбачає оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5%, сплату єдиного соціального внеску – 22% від мінімальної зарплати, військового збору – 1,5% від зарплати працівника або винагороди гіг-спеціаліста . Якщо винагорода фахівця перевищує 240 тисяч євро на рік, то весь дохід понад цю суму оподатковується 18%.
 
Гіг-контракт – це цивільно-правовий договір, за яким фізична особа – підрядник або виконавець (він же гіг-фахівець) зобов’язується виконувати роботи або надавати послуги резиденту Дія Сіті.
 
Доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів, нарахованих резидентом Дія Сіті, будуть звільнені від оподаткування – за умови їхньої виплати не частіше ніж один раз на два роки.
 
Фізичні особи – підприємці, які працюють із резидентами Дія Сіті, продовжать сплачувати податки за існуючою сьогодні системою. При цьому передбачено перехідний період для тих, хто змінюватиме модель ФОП на гіг-контракти.
 
Витрати резидентів Дія Сіті на платників єдиного податку з 2024 року не повинні перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%. Резиденти, які сплачуватимуть податок на прибуток і чий річний дохід не перевищує 40 мільйонів гривень, зможуть працювати з ФОП без обмежень.
 
Суми понад ліміт для платників за новою схемою обкладатимуться податком 9%. Компанії, які не переходять на спецрежим, повинні включати у фінансовий результат усі витрати на ФОП, що перевищують 20%.
 
Правовий режим Дія Сіті встановлюється на необмежений термін, але не менш ніж на 25 років від дня внесення до Реєстру Дія Сіті запису про першого резидента.
 

Айтішники проти

 
Думки експертів щодо нововведень традиційно розділилися. Характерно, що багато представників IT-галузі вважають ініціативу шкідницькою.
 
“Цей законопроект придуманий, щоб відокремити айтішників-ФОПів від загальної маси ФОП. У рамках Дія.City запропоновано створити спеціальний правовий режим, де буде збережено податкове навантаження у 5%, але при цьому індустрію хочуть поставити під контроль держави. Як це було зроблено в Білорусі, з її ПВТ (Парк високих технологій) – податковий режим, на який дивно схожа Дія.City”, – зазначав ще у квітні Єгор Чумаков, Solution Architect у компанії EPAM. Докладніше його думку читайте у матеріалі Просять не допомагати.
 
“Підсумком запровадження Дія Сіті буде прискорення сегментації ринку – в результаті масові банкрутства дрібного та середнього місцевого бізнесу. <...> За мішурою дрібних поправок, якими хвалиться Мінцифри, упускається той факт, що, по суті, більшість червоних ліній, спочатку позначених бізнесом, не враховано. У кращому разі Мінцифри запропонувало косметичні рішення”, – заявив у коментарі LB.ua Макс Зорян, обраний член ради представників ITU, член AmCham, IT cluster EBA, CEO компанії Qarea, експерт у галузі корпоративного управління.
 
Профільне видання Dou у квітні провело опитування, яке показало, що 80% IT-фахівців проти введення Дія Сіті. Основний аргумент – люди не довіряють державі і не хочуть, щоб вона лізла у сферу, яка й так добре працює.
 
В Україні на сьогодні налічується понад 250 тисяч IT-фахівців. Упродовж року ця цифра зросла на 20%.
 
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Джерело: https://ua.korrespondent.net/business/web/4427451-novi-podatky-dlia-it-fakhivtsiv-rada-ukhvalyla-zakon

Троянські коні Кремля

Протягом багатьох десятиліть Кремль, як справжній павук, обплітав своїм павутинням навколишній світ. Генетична неспроможність кремлівської влади мати реальних друзів та щирих прихильників в інших країнах зумовила необхідність створення ілюзії великої кількості «прихильників» за рахунок коштів, шантажу, погроз та дешевих марних обіцянок. Окремі політики, громадські організації та цілі маріонеточні влади деяких країн «за долю малую» розповсюджували та лобіювали безумні ідеї кремлівських можновладців за межами РФ.

Однією із складових такого павутиння на території США є так звані громадські Організації Російських Співвітчизників, які очолює Координаційна Рада (КРОРС). Згідно статуту, КРОРС є неформальним, позаполітичним та некомерційним органом об’єднаннями громадян, яке має на меті підтримку організацій російських співвітчизників, збереження та популяризацію російської мови та культурно-історичної спадщини на території США.

Можливо, навіть, що с самого початку так і було. Але, з часом, КРОРС перетворилася на елемент кремлівської агітаційної машини для лобіювання імперських інтересів та намірів Кремля.

За даними доповіді Інституту сучасної Росії (ІСР, Інститут сучасної Росії – це некомерційна безпартійна суспільно-політична організація – аналітичний центр зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Він був заснований у лютому 2010 року провідними експертами в галузі російсько-американських відносин та прав людини), заходи подібних «організацій співвітчизників» фінансуються переважно російським урядом – через такі структури, як Росспівробітництво та «Російський світ». За даними сайту КРА (Конгрес Росіян Америки), конференція, присвячена 45-річчю КРОРС у Сан-Франциско у 2018 році готувалася «за підтримки Міністерства закордонних справ Росії та російського посольства в США».

Той же Конгрес Росіян Америки (КРА) спочатку створювався як американська організація, що складається з нащадків дисидентів та представників «білої еміграції» та власівцями, з виключно гуманітарними та культурними функціями. Та останнім часом Кремль або повністю перехопив контроль над такими незалежними на етапі створення організаціями росіян за кордоном, або «завів» туди своїх людей.

Аналітик Джеймстаунського фонду (Джеймстаунський фонд – американська неурядова дослідницька організація, заснована 1984 року. Створювалася для роботи з перебіжчиками, особливо з-поміж дипломатів та інтелектуалів, їх нормальної соціалізації в американське суспільство та благополучного існування) Ксенія Кирилова говорить: «Так чи інакше вони (подібні організації) справді виступають як інструменти м’якої сили Кремля. Більше того, дуже важко розмежувати, де закінчуються якісь безневинні акції, націлені на популяризацію мови та культури, і де починається політичне лобіювання, тобто просування сьогоднішнього політичного порядку денного Кремля». «Дуже хороший приклад – це лист Конгресу російських американців з проханням про відміну антиросійських санкцій, направлений у 2017 році Дональду Трампу. У результаті всі заслуги цієї організації використовуються лише для того, щоб наприкінці листа звести до того, що головне, я цитую, – говорить Кирилова, – «зупинити нову холодну війну (яку, на думку Кремля, провокує Захід), зняти санкції, відновити діалог з Росією».

«Тобто це просування політичного порядку денного Кремля та МЗС у чистому вигляді. Більш того, цей же Конгрес російських американців у тому ж 2018 році проводив конференцію начебто культурної спрямованості, проте, крім абсолютно безневинних доповідей, там виступали доповідачі з критикою сучасної американської політики з просуванням усіх конспірологічних теорій змови проти Росії», – продовжила експерт.

У доповіді Інституту сучасної Росії, присвяченій використанню організацій російських співвітчизників за кордоном як «м’якої сили» або «троянських коней» зовнішньої політики Росії, КРА і КРОРС названі як організації, що просувають наративи зовнішньої політики Кремля, беручи участь у суспільному дискурсі в США.

Серед зазначених експертами наративів – виправдання великодержавних амбіцій Росії на прикладі підтримки анексії Криму, невдоволення русофобією в США, що нібито має місце, а також скарги на «лицемірство і подвійні стандарти політики США стосовно Росії».

На думку експертів ІСР, Конгрес російських американців сам себе визначив організацією, що представляє інтереси всіх російських американців. «Це призводить до помилкової думки, що цю позицію поділяє російська діаспора, а не дуже вузька група співвітчизників, – випливає з доповіді. – Іншими словами, ця група намагається проектувати прокремлівські ідеї на всю російськомовну спільноту в США, що може перешкодити нормальним відносинам діаспори з урядом США та сприятиме горезвісній русофобії в США».

Насправді, опозиційно налаштовані представники російськомовної громади США мають іншу думку. Діяльність КРОРС критикують за відстоювання інтересів Кремля, які не мають, за словами опозиціонерів, нічого спільного з інтересами більшості вихідців із Росії, які живуть у США.

Деструктивний вплив на американське суспільство таких організацій, як КРОРС та КРА, не залишився без відповідної уваги збоку американського правосуддя. На тлі чергового загострення відносин між Росією та США виріс інтерес до діяльності російськомовної діаспори Америки. У той час, як представники опозиційної Кремлю діаспори нарощують активність, щомісяця мітингуючи біля посольства РФ і Конгресу США, прокремлівські групи, пов’язані з Координаційною радою організацій російських співвітчизників (КРОРС) – переходять до онлайн-формату. У деяких російськомовних інтернет-ЗМІ США з’явилася інформація, що зниження активності прокремлівських організацій може бути пов’язане з тим, що декілька представників КРОРС, зокрема відомі активісти Сергій Гладиш та Ігор Кочан, залишили Америку через підвищену увагу з боку американських спецслужб.

Після анексії Криму російська влада запустила процес «одержавлення» КРОРСів різних країн з метою використання організацій співвітчизників у своїх інтересах. Прикладом тому є факт, що представників КРОРСів у всьому світі попросили підписати листа на підтримку анексії Криму.

Використання таких, суто гуманітарних за своїми початковими цілями, громадських об’єднань з метою впливу на свідомість населення інших країн є ще однією ознакою того, що Кремль знаходиться у стані гібридної війни з переважною більшістю світових держав, намагаючись обплутати своїм павутинням увесь цивілізований світ. 

Автор: Юрій Федоренко.